Перший рік життя :)

Ось нашій маленькій русявці виповнився перший рочок :)

Я досить довго відкладала цей допис, адже з самого дня народження пройшло вже більше трьох тижнів. Все думала як краще описати і передати те, що відчуваю, емоції, переживання і втіху водночас, а зараз напевно писатиму банальні, але такі чуттєві і важливі для себе слова.

Моя квіточка, моя птася, моє маленьке дівчатко, скільки років тобі б не було, для мене ти завше будеш маленькою дівчинкою :).
Пройшов перший рік твого життя, я страшенно вдячна небу за те, що ти вибрала саме нас, ти неймовірне щастя для нас з татком і для всіх близьких.

За цей рік ми разом пройшли просто фантастичний шлях, від отакого малесенького пакуночка, до повноцінної маленької людини, яка вже ходить, їсть дорослу їжу, виражає свої емоції, бавиться, повторює за дорослими все на світі, вчиться говорити і непогано досить :). Це був і довгий і короткий відрізок часу - я завжди поражалася яке це насправді диво - за один рік так швидко все змінюється.
Стільки всього трапилося за цей час, і переживань і тривог і разом з тим всього тільки приємного і радісного щодня. Часом просто дивувалася - де береться стільки сил і енергії бавитися і безкінечно гойдати на руцях, після невиспаних ночей, пропущених обідів, вечерь і т.п. Так то правда, як каже моя бабця - дає Бог дитину - дає сил і наснаги її виховати.

Не буду лукавити - я трохи сумую за тим сопучим пакуночком :), тими мікроскопічними нігтиками і солодкими снами по півдня :), але то суто мамські емоції, треба дивитись вперед і тішитись кожним днем, який є зараз. Тим більше, що ті переживання можна відчути як мінімум ще раз :)

Про досягнення писати не буду, ходить сама вже, але і далі любить поганяти рачки, вчиться говорити, доречі МАМА сказала найпізніше, але говорить найкраще, не коротко як "баба" чи "тята", а так ніжно і протяжно - "мааа-мма", тішуся страшенно :) (чого тільки варте оте "мааамма" біля циці і солодка-солодка посмішка на всі 8 зубцяток :))

Я щаслива! Щаслива, рада, вдячна Богу, який подарував мені таку радість - бути мамою!

Слінги

І в догонку до попереднього посту напишу про наш слінг - де брали, скільки носили і т.п.

Спочатку де брала - є такий хороший сайт - http://slingopark.ua/. Там досить великий вибір слінгів (шарфи, з кільцями, май слінги, рюкзачки і т.п.) різних виробників та матеріалів і відповідно різної вартості. Дуже класно, що є багато відео-інструкцій, де детально пояснюється як користуватись відповідним видом, які намотки з якого віку можна робити, а також поради щодо вибору типу і матеріалу.

На відео дуже приємна Ніна Зайченко, мама вже двох малюків і сертифікована слінгоконсультантка все докладно пояснює і показує. Мені вистарчило саме тих інструкцій + один скайп дзвінок до Ніни, щоб відкоректувати намотку і все :)

Якщо комусь цікаво на сайті також представлена побутова хімія органічного походження і трохи дитячих лашок.

Тепер про слінгоношіння.
Мені дууже допоміг слінг на початку - коли Настусі було до 3-х місяців. Я могла робити практично все - прибрати, приготувати їсти, попрасувати навіть (хоча це складно трохи :)). Потім коли малюк стає більш рухливим - треба міняти спосіб намотування і тут вже так вже не поробиш, вага збільшується, ніжки все активніше махаються :). Але для прогулянок - в сам раз.

Я носила напевно до 8-ми, 9-ти місяців, наша малеча не любила сидіти у візку саме до 8 місяців, тому слінг виручав дуже.
Трохи сумно, що в нас народ не дуже прихильно до цього ставиться і наприклад на базарах чи в поліклініці на тебе дивляться як на "циганку" чи трохи дивну людину. Ну, але це окремий момент, я сказала собі, що мене не хвилює як і хто мене сприймає - головне, щоб було зручно мені і комфортно та безпечно моїй дитині.

Кенгурушку не купувала, якось обійшлась, весь час використовувала слінг-шарф, мотала люлькою, КНК, КПК, ребозо і все.
Зараз якось слінг вже не дуже потрібен, хоча час від часу беру його з собою.
Чи задоволена я? - Так. Чи купила б ще раз - так однозначно.

Отаке-то. Якщо будуть питання - пишіть.

Де і що купую

Мене вже неодноразово питали і друзі, і знайомі мамуськи на дитячому майданчику - де і що я купую для своєї Настуньки, тому і вирішила написати такий допис. А ви коментуйе, мені наприклад цікаво де ви купуєте дітям, та й собі зрештою одяг, взуття, аксесуари та інші речі.

Розкажу спочатку про речі для малечі :)

Так вже повелось, що особливо задарювати нас не було кому - родини в нас з чоловіком невеличкі, друзі чи знайомі дарують переважно гроші, тому сказати як деякі мами, що при народженні маляти я нічо не купувала, мені все принесли/подарили/віддарили не можу.
Я сама купувала їй речі, трохи купував чоловік (з чіткою інструкцією де і що то має бути) і ще трохи - моя мама.

Як тільки Настунька народилась моя мама і чоловік побігли в Кінг Кросс у всім відомий Mothercare і накупили там трохи лашків. Це напевно великий епік фейл з їх боку, так як там не лише космічні ціни, а й якість не завжди айс (хай простять мені всі їх фани). Наприклад дитячі чоловічки "росли" з нами до 6 місяців (росли тобто розтягувались), бодіки мали дуже великі горловини, просто неспівмірні з розміром, приходилось їх зашивати. Деякі наприклад сукенки були непогані, але ціна на них була від 400 грн за штуку.
Тому ми заходимо туди тільки по великих сейлах і то не особливо щось купуємо.

З Антошкою те саме - ціни високі, хоча я іграшки там купувала кілька разів, одяг також - але укр виробників.
Ще є одна штука у Львові - ринок Південний - там тобі і Польща і Туреччина і навіть Італійські (читай підроблені) стразики (нащо дитині ті стрази і блискітки - хз, ще наковтається) за скажені гроші. Один плюс - вибір великий, там просто якийсь парк дитячих магазинів, але всеодно накрутки неоправдані.

Так от чим же користуюсь я - переважно це інтернет сайти на яких замовляю, або українські виробники (напр. Сміл), хороші прості лашки за нормальну ціну. Купую їх в магазинчику в свому районі і дуже ним задоволена. Також мама моя ходить на всякі виставки в Спартак і приносить теж українського виробництва одяг - Сміл, Міні і Червоноград.

Про інтернет, звідки в нас основна частина гардеробу:

- http://www.nextdirect.com/ua/uk/home - в основному замовляю тут, ціни не захмарні доставка безкоштовна, 5 днів і кур'єр компанії dhl робить вас щасливими :), тут покищо не розчаровувалась. Минулого тижня прийшли малої чоботи на зиму (перші чоботи!)
Розмір вгадала, колір як на картинці, ціна, все кул. Взагалі в них зручна таблиця розмірів, хоча для себе не пробувала одяг купувати, якраз намірилась, але ще не брала.

- http://www.gymboree.com/ - то просто рай для мамочок :), але тре посередника, маю свого перевіреного, контакти розголошувати не буду. Джимборі трохи дорожче ніж попередній, але теж ок, часто сейли, акції і т.п.

- Ще є carters, але я якось не замовляла там, хоча бачила їх речі вживу, якщо мати хорошого посередника думаю теж будете задоволені

- ну і наостанок - такі собі парадові штучки :) - http://uk.monsoon.co.uk/uk/children - так там дорожче, але погодьтеся - хочеться сукенку як у принцеси :).
Доречі вибір парадних плать там хороший, якщо є можливість звичайно.
Сайт орієнтований на дорослих, дитячого менше, але воно непогане (маєм пальто дуже гарнезне - на весну вже)
Ну і мама купила собі черевички - от чекаю мають приїхати, якщо когось зацікавить напишу чи сподобались і фото вживу. Доставка в них доречі 5 фунтів якщо не помиляюсь.

Фуф, настрочила цілу купу, надіюсь буду корисна. Всі питання - пишіть в коменти, відповім.

Наступний пост - дівочковий :) - про те що купую в інтернетах для себе ;)

11

Моїй малечі 11 місяців :) аж самій не віриться. Час збігає шалено швидко, кожного місяця, та де там, кожного дня буває щось новеньке видає, і так боюсь то все забути, так хочеться ще хоч трошки затримати ті моменти.

Наприклад:
- я просто обожнюю коли вона зморщивши носика показує зубки і задирає голову догори (казали колись в нас в народі "шкіриться", але то не про Настусю, то щоб запам'ятати як вона то робить :)
- останнім часом проявляються такі складні почуття як от стидливість - коли її хтось щось просить зробити, Настунька жмуриться, і відвертає головку в сторону, ну завстидалась я, ну дівчинка, така дівчинка :)
- якось так дивно вимовляє "фф, фф" так ніби тримає гарячу картоплину в ротику, причому так робить коли дуже зайнята ("пфсс, пфсс...")
- "бррр, бруууум, брррррррум" - коли вже і негайно чогось хочеться
- оте тикання пальчиком на все, що хоче і куди хоче (хочеться додати "там") прям як ленін :)
- коли на вулиці з нею і досить в людному місці, наша ляля всім махає руцьою немов англійська королева :)
- лисиччина посмішка - думаю то лишиться з нею надовго - прищурені хитрющі очиська і така посмішка ну прям прям :)
- "ма.." то коли чогось нема (аж не хочеться, щоб воно проходило, таке вже миле личко при тому :))
- ну і як мама яка годує грудьми не можу не загадати всі наші забавлянки цицьою :) - це надзвичайно мило і приємно мені як мамі

Напевно можна написати ще купу всього, але тоді багато кому буде просто нудно читати, а я отак для себе це найголовніше виділила.

Стоп, ні не все ще - тепер досягнення :) (ну пробило мене на мамочу балаканину - дощ надворі напевно так впливає):

- вмієм робити тосі-тосі, причому то її тепер улюблена фішка - вночі буває прокинеться (десь так в 3 ночі) і давай тосі-тосі мамі показувати :), ну що ж, хотіли - маєте!
- рахуєм пальчики (перебирає пальці на руках і ніжках і в себе, і в мами, і баби)
- показує яка Настуся велика - обидвома руками догори
- танцює почувши музику - махає ручками і підскакує на дупці - очей не відвести
- встаємо, ходимо біля опори, пробуєм вилізти на крісло чи диван :) самі ще не пускаємся ходити
- знає купу нових слів (тут розуміється що показує пальчиком коли спитати де те чи інше)- лисичка, вишенька, горішок, пий-пий, бібіка, дерево, киця, песик, віконечко, топі-топі, тапочки, шапка, сюп-сюп
- можемо спробувати взутися або натягти шапку - дуже мило виходить хоча і без результату :)
- говорить - тата, мама, баба, дяй, ня
- любить дивитися один мультик - Мусті (прикольне таке про маленьку кицюю і її друзів, я потроху стараюсь відшукувати улюблені мультики для доні, з цим здається вгадала)

Здається все, хоча не без того, що я пропустила купу речей до яких просто звикла і вже не вважаю якимось досягненням.

Загалом страшенно тішуся, що моя доня так швидко росте і розвивається, бажаю всім відчувати того самого і от вже ннн-й пост пишу все в дусі - мамою бути прекрасно!!!!!

Мамське.....

Коли малій стукнуло 10, мала це написати, написала, але чомусь не розшарила на всіх. От тепер викладаю.
---------------
10 місяців:
Юхууу, ще трошки і нашій малечі буде рочок!!!
Направду, з плином часу оцінюю його швидкість і тепер точно знаю, що ще два місяці пролетять скоро. Чи то тільки мені земля швидше крутитись стала......
З нових досягнень: ходимо за ручку досить впевнено, продовжуєм бити рекорди з повзання по всьому дому,
гризем все підряд, от вигризли аж шість зубцяток:)), вивчили де мама де тато, песик, бозя, лампа, мячик і памперс, даєм па-па.
Все менше вживаю оте слово "мамське", так як донечка стає повноцінною людино, з якою можна спілкуватись (раніше це було просто угукання з її боку і безкінечна балаканина з мого :)) вона розуміє не тільки тональність, але й деякі слова та навіть прохання.
---------------

Тепер от 11 буде через тиждень, наразі ми на відпочинку в моєму улюбленому Трускавці :)
Цього разу вибрали хороший готель-пансіонат, пізніше напишу детальний фотозвіт. Направду дуже нам все подобається, і так як це перший відпочинок з доцею, то взагалі супер.

Чи це так просто співпало, чи так вплинула на малу зміна обстанівки, але вона тут тааак подорослішала :)
Ще більше вивчила слів, пробує складати пірамідку (складає всі кільця в правильному порядку, от тільки халепа з попаданням, часто випадають оті кілечка :)), почала стояти сама 7-10 секунд, різко захотілося все-все побацати :) і бажано, щоб про це все мама розповідала і бажано на руках тримала :)

Неймовірно просто як маленька людина пізнає світ, а разом з нею і ми :)
З недалеких планів - зробити малій фотосесію і наклеїти фото в альбом (альбомчик ручної роботи купила тут в Трускавці в галереї "Парканадцять декорів" - реклама ;)), почати приготування до мега події - святкування першого року життя нашої мишки :)

Ну от купу всього настрочила після великої паузи :)

Життєве

За вікном шумить дощисько, доня солодко посапує у візочку на веранді, а я намагаюся не пропадати на просторах Нету і блоггінгу :)
Пост "7 місяців" я успішно пропустила :) (відкладала і відкладала, а от вже скоро і 8 буде)

Досягнень в нас купа - ми успішно і стрімко перевертаємось, рачкуємо, сидимо (причому самі сідаєм з лежачого положення, не просто мама садить), регочемо, лепечемо всякі склади (ма-ба-бууу-га-агага-ахх-гм-ой), майже вивчили "тосі-тосі", знаєм де в песика очка (несвідомо, але блін коли спитати показує де :)), переповзаєм кімнату дуже скоро (мама встигай за мною!) і ще купа всяких дрібних штук про які не пишу це чисто мамське (унікальня посмішка 7-го місяця, неймовірний погляд зранку кожного ранку і т.п.)

Іграшки поділилися на улюблені і не дуже, бавитись також любимо предметами вжитку - кабелі, тюбики, баночки, тряпочки, ниточки...
Мега подія останніх півтора місяці - ми їмо дорослу їжу, юхууу!!!! Правда у вигляді пюре, але все ще попереду. І тут мушу вам сказати також є свої вподобання - наприклад мяско краще кроляче, капуста то нямка, гарбуз - бе :(, яблучне пюре краще з абрикосом ніж з персиком, перебірлива, вся в маму :)

А мене з кожним днем переповнюють почуття - гормони видно :), буває як схоплю її, підкидую, цілую обіймаю зі всієї сили - регочемо обидві :)

Мабуть права моя бабця, коли каже - "коли дитина маленька, то мама дурненька", ну й нехай, а ми собі бавимся!


Ну і наостанок фото: читаєм Пуха :)

ПІВРОЧКУ....

Ми тут з доцею собі бавимся, а час то летить....
От в суботу відмітили перше міні свято всі троє - нам піврочку!!!

Все так швидко відбувається, направду, і зараз якраз хочеться, щоб час не так швидко проходив, щоб насолодитися кожним днем спілкування з донею :)

Не буду цього разу писати про наші "досягнення" (хоча ми куууупу всього нового говоримо і вміємо, і я всім цим хвалюся перед мамуськами таких сами карапузиків як ми - ггг), скажу тільки що відчуваю з кожним днем як люблю свою Настуську все більше і сильніше, все більше хочеться її балувати :), а найголовніше - бачити як росте моє маленьке диво!
Кожен ранок вона сміється на весь ротик і тягне ручки - і кожен ранок - свято!!!!

Одним словом - happy!!!!!!

Отака вона весна....

Знала я, що березень зрадливий, знала, що можуть бути заморозки, але такої хуртовини і такої кількості снігу 15 березня не пригадую.
А вже сподівалась скоро перейти на весняний гардероб. зривати тюльпани і гіацинти (які тепер надійно упаковані півметровою шубою).

Хоча.. у всьому є своє прекрасне - гляньте он як іскриться все - насолоджуйтесь, весна не за горами :)

Отака вона весна:

5 МІСЯЦІВ...

Час летить просто шалено...
Сьогодні моїй крихітці, моїй коханій Настусі вже п'ять місяців :)
Здавалося от тільки ми приїхали з пологового, от тільки вона почала тримати головку, тільки-тільки була зовсім крихітна (зараз вже досить така росленька :)), а вже сміється так дзвінко "по дорослому" :) Вже скоро почнем сидіти, впевнено стоїмо на витягнутих руках коли пасем коні, перевертаємся з боку на бік, знімаєм шкарпетки :), тягнемо за волосся маму і татка, деякі забавки вже стали улюбленими, гризем все підряд, чекаємо на перший зубчик...

Вона для мене просто міні Всесвіт, який заповнює кожен день, кожну хвилинку, весь час запитую себе - "як я жила без цього маленького дива?", відповідь тільки одна - "а ніяк" - сіро, нецікаво, просто якось сухо.
Тепер дім вдосталь наповнений дзвінким пищанням (іноді і капризами - а як же без того :)), сміхом і класним настроєм щодня.
Це ж так неймовірно, коли вона простягає до тебе ручки, очима водить за тобою і кожним твоїм рухом, сміється у відповідь і намагається відворити твої рухи, заспокоюється в тебе на руках, солодко засинає біля циці....

Почала щось таке собі говорити трохи на своїй пташиній мові :), навіть якесь "мем-мем-мем" проскакує (я себе тішу, що то бета версія "мама" :))
Кожен день - нові пригоди, щось нове і цікаве, щось смішне. Ніколи не набридає, ніколи не скучно, ніколи не сумно.
Звичайно що бувають і важкі дні чи ночі, але це все забувається, залишаються тільки приємні і милі серцю спогади :)

Вчора отримала купу похвали від своєї бабці (були в гостях трохи) - "як ти все встигаєш сама? як все знаєш і як впевнено робиш біля дитинки" - я аж зашарілась - почути таке від бабці - просто найвища нагорода :)

(бабця не знає що зараз є багато помічників - як от інтернет, подруги з досвідом, в яких можна щось спитати, сучасна техніка...) :)

Одним словом ми рухаємось досить швидко, рости моя донечко, мій маленький ангелик. Люблю тебе ніжно :)

Я МАМА .....

Недавно побачила в неті висловлювання: "двигаюсь без шума, вижу в темноте, могу не спать сутками. Кто я - ниндзя? Нет, я - мама!" посміялась про себе, подумала, а й дійсно з появою дитини усвідомлюєш про себе речі і навички яких ніколи не було.
Наприклад я ніколи не думала, що можна підкачати руки навіть не заходячи до спортзалу ))

Спробую перечислити, що для мене відкрила і чого навчила доня за цих коротких 4 місяці:

- цінувати час. Насправді, люди, в кого проблеми з тайм менеджментом раджу народити дитину :)
Я взнала, що можна приготувати суп за 10 хв, попрасувати все необхідне за 20 хв, помити посуд (скільки б його не було!) за 4 хв, попилососити - 2хв, сходити в туалет - 30 сек :)

- розуміти свою маму - коли тобі в підлітковому віці кажуть "будеш мати своє, зрозумієш мене" тре про то задуматись.....

- бачити речі яких ніколи не помічала - під час довгих прогулянок з візочком милувалася красою парку та тишою озера, фотографувала неймовірні ялинки і подумки питала - "Де ж це все було?", я просто не бачила за тим темпом життя таких речей....

- неймовірної ніжності :) - не побоюсь цього слова, так, я колись з жалістю дивилась на мамусьок, які за отим "усю-сю, агу-гу моя солодка" не бачили нічого і себе також, і вперто думала , що "в мене так не буде" :), тепер не буває й години, щоб я не поцілувала чи не попестила свою красуньку :) і так зі всім набором - "агу-гу, мусі-пусі, моє сонечко, киця, ластівка і т.п."

- обережності - хто мене знає, підтвердить - я завжди кудись спішила, на голові купа всього, робота, робота, робота, неслась на всіх парах..... після народження донечки, я стала архи обережна - дорогу переходжу правильно, вважаю, щоб не впасти на слизькому, все продумую і просто - бережусь, так як я потрібна їй не менше, ніж вона мені, а навіть більше :)

- їсти здорову їжу - так годування грудьми накладає певні обмеження на харчові вподобання, це всі знають, адже тепер думаєш кожного разу як пхати в себе якийсь ласий та не дуже корисний шматок - "а чи не повпливає це на малятко?". Отак мимоволі й відучилась їсти всяку всячину, хоча не можу дочекатись коли зможу випити кавусі - це як виняток :)

- доглядати за собою - так-так - "коли ж це ти доглядаєш?" скажете ви, маленька дитинка і все таке..... насправді я ж хочу, щоб у неї була красива і молода мама, коли вона підросте, щоб гуляти з нею і всі казали - "мама й доня наче подруги :)", тому закидати себе не варто і тільки є вільна хвилинка зробити маску для обличчя чи волосся.....

- одною рукою: друкувати, варити макарони, смажити омлет, зробити чай....... і ще багато чого, адже в іншій руці - Настуська :)

Можна ще щось сюди дописати, але я мабуть зупинюсь, на наступних етапах напишу нові "прикольні звички" по мірі того як ростиме доця. Ну а зараз, коли пишу цей пост, а вона солодко посапує в мене на руках думаю тільки про те, що вже сумую за нею отакою маленькою і пахучою (малюки неймовірно пахнуть молочком), бо час біжить..... сьогодні нам 4 місяці :).....

Люблю тебе, моє пташенятко!!!!
І народ, це просто прекрасно БУТИ МАМОЮ!!!!