....дідусь.....

Ніколи не думала, що буду таке писати.... завжди боялась втрати близьких людей....

Сьогодні, 13 серпня пізно ввечері не стало мого дідуся.....
В мене не було батька, так склалося життя, і саме дідусь заміняв мені його коли це було найбільш потрібно - в дитинстві і ранній юності.

Я провела свої 12 років з ним і бабусею, так, багато сумувала за мамою, чекала її приїздів і трохи заздрила одноліткам, але ні на хвилинку не шкодувала, і зараз, оглядаючись назад - не шкодую ні на мить. Це були мої кращі роки.... вони обоє (і бабця і дідусь) оберігали мене просто як два ангели. Заповнювали весь мій простір, намагались зробити все для мене якнайкраще.

Пишу і плачу бо здається якраз зараз він стоїть коло мене і торкається плеча... я знаю, що він знає....
Я мала б бути коло нього зараз там, але мушу бути зі своєю крихіткою, з маленьким дивом, яке зараз спить і бачить кольорові сни.
І від безвиході, мушу писати,
Я думаю він мені пробачить...

Якраз вчора їхала від мами і зайшла в кімнату попрощалась з ним....ридала і просила вибачення за все, що сказала чи не сказала, зробила чи не зробила...
А любила дуже, страшенно просто, і пам'ятатиму завжди.

Він був для мене героєм
З таким запалом слухала його воєнні часи, його життєві історії, засинала під ті розповіді будучи дитиною.
Здається ніхто так не переживав за мене коли хворіла малою, а хворіла часто. Сидів біля мене, тримав за руку, розказував всякі небилиці, співав навіть....

Директор школи в минулому, часом трохи строгий, любив дітей, вчителів, поважав, цінував, рахувався з думками. Правильний і добрий, такою виховав і мене..., вчив бути сильною, відбиватись від ударів життя, вчив думати, аналізувати і робити висновки.
Закриваю очі зараз і кружляю з ним на своєму весіллі, здається от зовсім недавно.....

Так хочеться описати все-все, всі вечори і розповіді під лампою, всі ранки, коли возив до школи, всі літні дні і вечори, і кошики яблук в садку, всі свята, пісні, здається от-от все вислизає кудись, і забуду...
Але ні - спогади завжди триматимуть тих хто не з нами. Все пам'ятатиму, все пригадаю з любов'ю, інакше просто не може бути.

Спи спокійно, мій дідусику, вічна тобі пам'ять..........

дитяче....

Рік і сім місяців

Зараз напевно найбільше в чому прогресує Настуська - це говоріння (аж не віриться, що оті вічні переживання - "коли сяде, коли ж піде, зубииииии :), перші падіння з дивану" залишилися позаду).

Такий веселий для нас період почався :) - дуже багато слів говорить своєю мовою і так потішно то слухати (знаю, що потім сумуватиму за цим періодом). Тому, щоб потім весело на дивані разом згадувати - буду писати тут її маленькі перли.

Ну багато чого ми говоримо правильно (про "мама, маміі, тато, тацьо :), баба" писати не буду, бо це вже давно вмієм):

- як тебе звати - "Няня"
- хто як каже - киця - "меу", песик - "гав,гав", коровка - "муууу", бджілка - "жі-жі-жі", машинка - "бурум-брум", баранчик - "бее", курка - "ко-ко-ко"
- тварини - качка - "кака", киця,мишка, ведмідь, білка - "БВЕ" (це одне з перших наших слів і найбільш нами і нею улюблене, ну от гляньте на кота - ну хіба то не бве - справжнісіньке бве!), птахи майже всі - "гаги, габи, гави", сова - "сяся", курка - "кука"
- маму звати "Таля", тата -"Ува" (Юра сказати ще важкувато), бабів - "Лілі", "Аня", "Улі" (Оля), найближча коліжанка - Аня (як тільки гуляти йти - кричить -"Аня", основне шапку надіти, а решту голяком, крикнути Аня і можна йти :))
- добре вже говорить так, нє (і махає головою при тому)
- "баба" - відро (бо було на сніговій бабі), палка (бо старенька бабця так ходить)
- "бамба" - башня з кубиків
- "бумба" - велика машина
- "яйо, яйко" - яйце
- "кава" - кава :), дитина любов до кави ще в утробі успадкувала
- "баба тяп, тяп" - баба сапає
- "кк" - коль коль, може бути вилка, ялинка, бджілка
- "а-а-а" - качельки
- "дань, нань" - дай і на
- "камі" - камінь
- "кабись" - книжечка
- "кіпці" - фуболки і трусики
- "дзіндзі" - джинси
- "тяптьи" - тапочки
- "ува" - очко
- "кан" - кран
- "кіка" - мамині заколки
- "бам" - коли вдариться
- "є", "ма" - є, нема

Ну і багато такого що ми і не знаєм що то, сидить собі іноді і так балакає аж заливається :) але на своїй говірці поки шо :)

Дедалі цікавіше і цікавіше стає. Знає всі віршки з абетки Малковича (тільки починаєш розказувати вірш - одразу згадує що там було намальовано), знає куди йдем гуляти, пізнає місця чи магазини, танцює просто бомбово :), прицмокує коли кличе песика, піднімає ручки і каже "уууу" коли щось велике бачить, дуже щиро дивується, душить в обіймах коли показує як любить маму чи татка... і ще купа всяких просто неймовірних як на мене речей які вміє і знає така маленька людинка!

Конкурс - хочешь я подарю тебе весну

Можливо повезе:

Конкурс від http://galantgirl.com/hochesh-ya-podaryu-tebe-vesnu/#_=_

Kids care

Хочу написати про наш догляд за ніжною дитячою шкірою, чим користувались з самого початку і дотепер.

Одразу в пологовому мені порадили крем під підгузник та олійку для малечі від відомого бренду (середнього по ціні) з заявленими "майже" натуральними складниками.
Марку називати не буду можливо комусь підходить, не хочу нікого розчаровувати. Продукція непогана на перший погляд, але коли ти римаєш оте крихітне чудо, боїшся навіть торкнутися якось не так, то хочеться всього тільки натурального для користування і догляду.

Просто випадково ще в пологовому в магазині на першому поверсі моя мама купила замісь звичайного мила - мило від WELEDA з календулою.
Після того як я його понюхала і спробувала (спочатку для себе) - я захотіла купити всю серію по догляду за дитиною.
Ще будучи вагітною, в аптеці якось натрапила стенд де милий малюк під пухнастим рушничком мене просто зачарував :), але ціна трохи кусалась і я пройшла мимо. Після народження Настусі я детально описала всі засоби чоловікові і в нас появився отакий набір (який постійно поновлюється):

(одразу прошу вибачення за пожмякані тюбики крему, просто активно користуємося :))