Не знаю чи сміятись чи плакати, але вже от як 2 дні - мені 25. Це своєрідний рубіж, якась лінія в житті, якщо вірити всяким версіям і книжкам.
Скажу чесно, прокинувшись зранку не відчула нічого, що б підказувало мені про це. Звичайний ранок, тільки з подарунками :), а я ніби така ж. І нічого не змінилось.... чи змінилось і я не відчваю поки....
В душі мені й так 17 :)
мої теплі вітання!!!!!!!!! хай усе буде чудово!!!!!
ВідповістиВидалитиДякую!!! Дуже-дуже!!
ВідповістиВидалитиВітаю! Скажу чесно, що коли святкуєш 29 ніяких змін на наступний ранок теж не відчуваєш... побачу, як буде з 30:)) це вже все-таки ЩОСЬ! як згадаю себе малою, коли я з захватом дивилася на "тьоть", яким тоді було 20 років, і навіть не можу уявити собі, що я думала про тих щасливчиків, яким було навіть більше 20:)) а тепер сама входжу в ці щасливі літа:))
ВідповістиВидалитице насправді прекрасно, адже кожен період має своїособливості, якісь саме йому притаманні "дурості" :)Та й проблеми в 18 не порівняєш з проблемами в 25 і напевно далі так само буде. Але таке воно життя. І воно - прекрасне!!
ВідповістиВидалити